Концепт прощання в любовній ліриці Джона Донна = The concept of parting in John Donneʼs love lyrics = A búcsú koncepciója John Donne szerelmi lírájában

Маркова, Марʼяна (2025) Концепт прощання в любовній ліриці Джона Донна = The concept of parting in John Donneʼs love lyrics = A búcsú koncepciója John Donne szerelmi lírájában. ACTA ACADEMIAE BEREGSASIENSIS, PHILOLOGICA, 4 (2). pp. 203-220. ISSN 27866718

Preview

Text 12_Маркова.pdf - Published Version Download (782kB) | Preview

Abstract

У статті запропоновано аналіз та інтерпретацію концепта прощання у любовній ліриці англійського барокового письменника Джона Донна (1572–1631). Констатовано, що цей концепт займає чільне місце в ідейно-тематичному комплексі збірки автора «Пісні і сонети» – із ним повʼязані насамперед відомі «валедикції» Джона Донна (від англ. «valediction» – «прощальне слово», «прощання»): «A Valediction: Of My Name, in the Window» [«Прощання: про моє імʼя на вікні»], «A Valediction: Of the Booke» [«Прощання: про книгу»], «А Valediction: Of Weeping» [«Прощання: про плач»], «А Valediction: Forbidding Mourning» [«Прощання, що забороня печаль»]; у той чи той спосіб він розробляється також у таких поезіях, як «Song (Sweetest love, I do not goe)» [«Пісня (Найсолодша любове, я йду не тому)»], «Тhe Expiration» [«Останній подих»] та «Тhe Computation» [«Підрахунок»]. Зроблено припущення, що, зважаючи на частоту звернення Джона Донна до художнього опрацювання аналізованого концепта, він мав для англійського автора вагоме значення. Саму подію прощання письменник трактує доволі неординарно – як цілком природну і навіть потрібну для розвитку будь-яких любовних взаємин, таку, що не страшна для тих, хто вміє любити по-справжньому. Але при цьому митець і не заперечує неабиякої травматичності досвіду розлуки для закоханих – саме тому концепт прощання постійно реалізується у його любовній ліриці через доволі традиційну когнітивну метафору «прощання-смерть». Найчастіше ця метафора є у Джона Донна дуже поширеною за рахунок різного роду смислових паралелізмів та звʼязків з іншими художніми структурами. Іноді навіть весь поетичний текст вірша слугує її поясненням – у такому випадку цей троп відіграє змістотвірну функцію, стаючи основою та імпульсом для розгортання ліричного сюжету чи ситуації. Своєрідним варіантом когнітивної метафори «прощання-смерть» є в англійського письменника й метафора «прощання-сон», через яку прощання концептуалізовано у вірші «Song (Sweetest love, I do not goe)» [«Пісня (Найсолодша любове, я йду не тому)»]. Таке тлумачення смерті як сну назагал було дуже характерним для барокової літератури, а тому є цілком органічним і для Джона Донна, не створюючи жодного конфлікту інтерпретацій. | The article offers an analysis and interpretation of the concept of parting in the love lyrics of the English Baroque writer John Donne (1572–1631). It has been stated that this concept occupies a prominent place in the thematic and ideological framework of the poet’s collection “Songs and Sonets” — being most notably represented in John Donne’s well-known “valedictions”: “A Valediction: Of My Name, in the Window”, “A Valediction: Of the Booke”, “A Valediction: Of Weeping”, and “A Valediction: Forbidding Mourning”. This concept is also developed, in one way or another, in such poems as “Song (Sweetest love, I do not goe)”, “The Expiration”, and “The Computation”. It has been also suggested that, considering how frequently John Donne turns to artistic elaboration of this concept, it held significant importance for the English author. The writer treats the act of parting in an unconventional way — as something entirely natural and even necessary for the development of any romantic relationship, something that poses no threat to those who truly know how to love. At the same time, the poet does not deny the deeply traumatic experience of separation for lovers. This is why the concept of parting is consistently realised in his love lyrics through the rather traditional cognitive metaphor of “parting as death”. This metaphor often becomes especially prominent in John Donne’s poems through various semantic parallels and connections with other artistic structures. In some cases, the entire text of the poem serves merely as an explanation of this metaphor — in such cases, this trope plays a meaning-forming role, serving as the foundation and impulse for the unfolding of the lyrical plot or situation. A particular variation of the cognitive metaphor “parting as death” is John Donne’s metaphor “parting as sleep”, through which the concept of parting is presented in the poem “Song (Sweetest love, I do not goe)”. Such an understanding of death as sleep was, in general, highly characteristic of Baroque literature and, therefore, seems entirely organic for John Donne, posing no conflict in interpretation. | A tanulmány a búcsú koncepcióját elemzi és értelmezi John Donne (1572–1631) angol barokk költő szerelmi lírájában. Megállapítást nyert, hogy ez a koncepció kiemelkedő helyet foglal el a költő „Songs and Sonets” [Dalok és szonettek] című kötetének tematikai és eszmei hátterében – leginkább John Donne jól ismert búcsúdalaiban („valediction”) jelenik meg: „A Valediction: Of My Name, in the Window” [Búcsúzás: nevemről az ablakban], „A Valediction: Of the Booke” [Búcsúzás: a könyvről], „A Valediction: Of Weeping” [Búcsúzás: a sírásról], valamint „A Valediction: Forbidding Mourning” [Búcsúzás: megtiltva bánatot]. Ez a fogalom kisebb-nagyobb mértékben megjelenik továbbá olyan költeményekben is, mint a „Song (Sweetest love, I do not goe)” [Dal (Édes szerelmem, nem megyek)], „The Expiration” [Az utolsó lehelet] és „The Computation” [A számvetés]. Felvetődött az a gondolat is, hogy tekintettel arra, milyen gyakran tér vissza John Donne e fogalom művészi kidolgozásához, annak jelentős súlya lehetett az angol szerző számára. A költő a búcsú aktusát szokatlan módon értelmezi – olyasminek tekinti, ami teljesen természetes, sőt szükséges bármely romantikus kapcsolat fejlődéséhez, és amely nem jelent veszélyt azok számára, akik valóban tudnak szeretni. Ugyanakkor a költő nem tagadja a szerelmesek számára a különválás mélyen traumatikus jellegét sem. Éppen ezért a búcsú koncepciója Donne szerelmi lírájában következetesen a hagyományos „búcsú = halál” kognitív metaforán keresztül jelenik meg. Ez a metafora Donne költészetében gyakran különösen hangsúlyossá válik különféle szemantikai párhuzamok és más művészi struktúrákkal való kapcsolatok révén. Előfordul, hogy a vers teljes szövege pusztán e metafora magyarázataként szolgál – ilyen esetekben ez a szókép jelentésalkotó szerepet tölt be, és alapját, valamint ösztönzőjét adja a lírai cselekmény vagy helyzet kibontásának. A „búcsú = halál” kognitív metafora sajátos változata Donne-nál a „búcsú = alvás” metafora, amelyen keresztül a búcsú koncepciója a „Song (Sweetest love, I do not goe)” című versben kerül kifejtésre. Az alvásként értelmezett halál felfogása általában véve igen jellemző volt a barokk irodalomra, így teljesen organikusan illeszkedik John Donne költészetébe, és nem okoz ellentmondásokat a művei értelmezésében.

Actions (login required)

Edit Item