Мрії та реальність українських емігрантів у романі Ірен Роздобудько «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» = Az ukrán emigránsok álmai és valósága Iren Rozdobudko „Tudom, hogy tudod, hogy tudom” című regényében

Bezkaravaina, Inna and Chonka, Tetiana (2026) Мрії та реальність українських емігрантів у романі Ірен Роздобудько «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю» = Az ukrán emigránsok álmai és valósága Iren Rozdobudko „Tudom, hogy tudod, hogy tudom” című regényében. ACTA ACADEMIAE BEREGSASIENSIS, PHILOLOGICA, 5 (2). pp. 237-247. ISSN 27866718

Preview

Text 12_Безкаравайна_Чонка.pdf - Published Version Available under License Creative Commons Attribution. Download (294kB) | Preview

Abstract

У статті здійснено комплексне літературознавче дослідження специфіки художньої репрезентації еміграційного досвіду в сучасному українському прозовому дискурсі на матеріалі роману Ірен Роздобудько «Я знаю, що ти знаєш, що я знаю». Науковий пошук зосереджено на аналізі дихотомії «мрія – реальність», яка постає засадничим конструктивним принципом розгортання сюжетно-композиційної структури твору та детермінує еволюцію персонажів. Досліджено ментальні трансформації особистості, спричинені ситуацією культурного зламу, втратою звичних ціннісних орієнтирів та необхідністю адаптації до чужого соціокультурного середовища. Особливий акцент зроблено на деконструкції романтизованих очікувань героїв, які зіштовхуються з прагматичними викликами буденності, що призводить до глибокої екзистенційної кризи та деформації ідентичності. Виявлено, що еміграція в художній концепції Ірен Роздобудько трактується не лише як географічне переміщення, а як складний психологічний феномен «життя між світами», де пам’ять про минуле вступає в конфлікт із викликами теперішнього. У роботі проаналізовано авторські прийоми психологізації, зокрема використання внутрішніх монологів, сповідальної манери оповіді та символічних образів, що дозволяють відтворити стан дезорієнтації, ностальгії та відчуження. Через призму пообразного аналізу розкрито механізми формування «нової ідентичності» емігранта, яка часто виявляється крихкою та внутрішньо суперечливою. Доведено, що художнє моделювання еміграційного досвіду в романі позбавлене типізації, натомість авторка фокусується на індивідуальних траєкторіях самоусвідомлення особистості. Стаття розширює розуміння функціонування міграційної проблематики в новітній українській літературі, підкреслюючи роль літературного тексту як простору рефлексії над травматичними досвідами сучасності та пошуку нових смислів існування в умовах глобалізованого світу. | A tanulmány átfogó irodalomtudományi vizsgálatot nyújt az emigrációs tapasztalat művészi reprezentációjának sajátosságairól a kortárs ukrán prózai diskurzusban, Iren Rozdobudko „Tudom, hogy tudod, hogy tudom” című regénye alapján. A kutatás középpontjában az „álom—valóság” dichotómiájának elemzése áll, amely a mű cselekmény- és kompozíciós szerkezetének kibontakozásában alapvető konstruktív elvként jelenik meg, és meghatározza a szereplők fejlődését. A tanulmány vizsgálja a személyiség mentális átalakulásait, amelyeket a kulturális töréshelyzet, a megszokott értékorientációk elvesztése, valamint az idegen társadalmi-kulturális környezethez való alkalmazkodás szükségessége idéz elő. Különös hangsúlyt kap a szereplők romantizált elvárásainak dekonstrukciója: ezek az elvárások a mindennapi élet pragmatikus kihívásaival ütköznek, ami mély egzisztenciális válsághoz és az identitás deformációjához vezet. A tanulmány rámutat arra, hogy Iren Rozdobudko művészi koncepciójában az emigráció nem pusztán földrajzi helyváltoztatásként értelmeződik, hanem a „világok közötti élet” összetett pszichológiai jelenségeként, amelyben a múlt emlékezete konfliktusba kerül a jelen kihívásaival. A munka elemzi a szerző pszichologizáló eljárásait, különösen a belső monológok, a vallomásos elbeszélésmód és a szimbolikus képek alkalmazását, amelyek lehetővé teszik a dezorientáció, a nosztalgia és az elidegenedés állapotának megjelenítését. A szereplőközpontú elemzés révén feltárulnak az emigránsok „új identitásának” mechanizmusai, amelyek gyakran törékenynek és belsőleg ellentmondásosnak bizonyulnak. A tanulmány bizonyítja, hogy az emigrációs tapasztalat művészi modellezése a regényben mentes a tipizálástól; ehelyett a szerző az egyéni öneszmélés és önazonosság-keresés pályáira összpontosít. A cikk tágítja a migrációs problematika működésének értelmezését a modern ukrán irodalomban, hangsúlyozva az irodalmi szöveg szerepét mint a jelenkori traumatikus tapasztalatokra való reflexió, valamint a globalizált világban való létezés új értelmeinek keresésére szolgáló teret.

Actions (login required)

Edit Item