Інтерпретація теми безумства в романній творчості Вальтера Скотта = Az őrület témájának értelmezése Walter Scott regényeiben

Syrko, Iryna (2026) Інтерпретація теми безумства в романній творчості Вальтера Скотта = Az őrület témájának értelmezése Walter Scott regényeiben. ACTA ACADEMIAE BEREGSASIENSIS, PHILOLOGICA, 5 (2). pp. 301-315. ISSN 27866718

Preview

Text 16_Сирко.pdf - Published Version Available under License Creative Commons Attribution. Download (394kB) | Preview

Abstract

У статті здійснено комплексний аналіз інтерпретації феномену безумства в романній творчості Вальтера Скотта. Дослідження зосереджене на виявленні історико-культурних, філософських та естетичних передумов формування дискурсу безумства в англійській літературі кінця XVIII – початку ХІХ століття, зокрема в контексті романтичного світогляду. Простежено еволюцію трактування безумства – від сакралізованого божественного дару в античності й середньовіччі до його десакралізації в епоху Просвітництва та переосмислення як метафори духовної свободи у романтизмі. Особливу увагу приділено реалізації принципу двосвіття, взаємодії раціонального й ірраціонального, а також міфопоетичній традиції. Предметом детального аналізу стали романи «Вдова шотландського горця» та «Талісман», у яких безумство постає як психологічний, соціальний і культурний феномен. Образ Елспет інтерпретовано як приклад мономанії, спричиненої особистісною трагедією, соціальною ізоляцією та екзистенційним вакуумом. Психічний розлад героїні розглядається крізь призму романтичної естетики, фольклорно-міфологічних мотивів і наукових уявлень доби. У романі «Талісман» безумство виявляється у формі пристрасної безрозсудності, фанатизму, надмірного підкорення емоціям, що зумовлює внутрішні конфлікти персонажів та їхню соціальну ізоляцію. У статті доведено, що Вальтер Скотт поєднує художню інтерпретацію з елементами психологічного аналізу, враховуючи ідеї шотландської філософії та ранньої психіатрії. Безумство в його романах функціонує як межовий стан між нормою й антинормою, сакральним і профанним, індивідуальним і соціальним. Твори письменника розглянуто як естетичну модель суб’єктивного світу людини, де внутрішній конфлікт стає рушієм сюжету й засобом глибокого психологічного осмислення буття. | A tanulmány átfogó elemzést nyújt az őrület jelenségének értelmezéséről Walter Scott regényeiben. A kutatás az őrület diskurzusának történeti, kulturális, filozófiai és esztétikai alapjaira összpontosít a 18. század végi és 19. század eleji angol irodalomban, különös tekintettel a romantikára. Az őrület fogalmának alakulását az antikvitásban és a középkorban megfigyelhető szakrális értelmezéstől a felvilágosodás kori deszakralizáción át a romantika korában a lelki szabadság metaforájaként való újraértelmezéséig követi nyomon. Különös figyelmet fordít a romantikus kettős világ elvére, a racionális és irracionális dimenziók kölcsönhatására, valamint a mitopoétikai hagyományokra. Az elemzés elsődleges anyagát „A skót felföld özvegye” és „A talizmán” című regények képezik. Ezekben a művekben az őrület összetett pszichológiai, társadalmi és kulturális jelenségként jelenik meg. Elspeth alakját a személyes tragédia, a társadalmi elszigeteltség és az egzisztenciális üresség által kiváltott monománia megtestesítőjeként értelmezi. Mentális zavara a romantikus esztétika, a folklórmotívumok és a korabeli tudományos nézetek felől kerül vizsgálatra. „A talizmán” című műben az őrület szenvedélyes meggondolatlanságban, fanatikus odaadásban és az érzelmeknek való túlzott alámerülésben nyilvánul meg, amelyek belső konfliktusokat és társadalmi elidegenedést eredményeznek. A tanulmány amellett érvel, hogy Scott a művészi ábrázolást a pszichológiai vizsgálódás elemeivel ötvözi, miközben a skót filozófiai gondolkodásra és a korai pszichiátriai elképzelésekre támaszkodik. Regényeiben az őrület átmeneti állapotként működik norma és deviancia, szent és profán, egyéniség és társadalom között. Scott művei az ember szubjektív világának esztétikai modelljeként értelmezhetők, amelyben a belső konfliktus egyszerre válik narratív mozgatóerővé és a mélyreható pszichológiai feltárás eszközévé.

Actions (login required)

Edit Item