Образ жінки в романістиці Корнелія Ірода = A női archetípus Corneliu Irod regényeiben

Kushtan, Maryna (2026) Образ жінки в романістиці Корнелія Ірода = A női archetípus Corneliu Irod regényeiben. ACTA ACADEMIAE BEREGSASIENSIS, PHILOLOGICA, 5 (2). pp. 316-330. ISSN 27866718

Preview

Text 17_Куштан.pdf - Published Version Available under License Creative Commons Attribution. Download (348kB) | Preview

Abstract

У статті проаналізовано особливості формування жіночих образів у романній творчості Корнелія Ірода на матеріалі тетралогії «Свято». Дослідження спрямоване на виявлення художніх типів жіночих характерів і з’ясування змін у представленні образу жінки в контексті соціокультурних трансформацій, відображених у творі. Методологічну основу становлять герменевтичний, типологічний, психоаналітичний, естетичний і культурно-історичний підходи, що забезпечують цілісне прочитання тексту. У ході аналізу встановлено, що письменник вибудовує багаторівневу систему жіночих образів, у якій простежується поступове зміщення від усталених моделей до нових форм жіночої суб’єктності. У межах дослідження запропоновано типологію жіночих персонажів, що охоплює три основні групи: носіїв традиційних гендерних ролей; героїнь, що виявляють спротив усталеним нормам; персонажів із емансипованим способом мислення. До першої групи належать образи, зорієнтовані на родинні цінності, збереження усталеного укладу та підтримання зв’язку поколінь, а також постаті, позначені пасивністю та відчуженістю від суспільних процесів. Другу групу репрезентує Івона Дорін, чий характер формується в умовах внутрішнього конфлікту між особистими прагненнями та нав’язаними соціальними ролями, що зумовлює складність і суперечливість її характеру. Третю групу становлять персонажі, які демонструють автономність мислення, зокрема знахарка як носій народного досвіду й інтуїтивного знання, а також жінка «нового типу», що перебуває в ситуації переходу між традиційною та модерною моделями. Акцентовано на типологічній спорідненості образу Ірини з Лораною, головним жіночим образом однойменного роману М. Небиляка. Узагальнено, що жіночі персонажі у прозі Корнелія Ірода характеризуються глибиною, внутрішньою напруженістю та неоднозначністю. Їхня еволюція відображає процес переосмислення ролі жінки, демонструючи перехід від усталених моделей поведінки до складніших форм самореалізації в межах художнього світу твору. | A tanulmány Corneliu Irod regényírói munkásságában vizsgálja a női alakok megformálásának sajátosságait, a „Свято” [Az ünnep] című tetralógia alapján. A kutatás célja a női karakterek archetípusainak azonosítása, valamint annak feltárása, hogy miként változik a nők képe a műben megjelenített szociokulturális átalakulások kontextusában. A kutatás módszertani alapját a hermeneutikai, tipológiai, pszichoanalitikus, esztétikai és kultúrtörténeti megközelítések képezik, amelyek lehetővé teszik a szöveg átfogó értelmezését. Az elemzés megállapítja, hogy az író a női alakok többszintű rendszerét építi fel, amelyben nyomon követhető az elmozdulás a rögzült modellektől a női szubjektivitás új formái felé. A tanulmány a női szereplők tipológiáját három fő csoportban határozza meg: a hagyományos nemi szerepek hordozói; a rögzült normákkal szembeszegülő hősnők; valamint az emancipált gondolkodásmóddal rendelkező szereplők. Az első csoportba a családi értékekre, a kialakult rend megőrzésére és a nemzedékek közötti kapcsolatok fenntartására irányuló alakok tartoznak, valamint azok a figurák, akiket passzivitás és a társadalmi folyamatoktól való elidegenedés jellemez. A második csoportot Ivona Dorin képviseli, akinek jelleme a személyes törekvések és a ráerőltetett társadalmi szerepek közötti belső konfliktus körülményei között formálódik, meghatározva karakterének összetettségét és ellentmondásosságát. A harmadik csoportba azok a szereplők tartoznak, akik a gondolkodás autonómiáját mutatják: mindenekelőtt a gyógyító asszony mint a népi tapasztalat és az intuitív tudás hordozója, valamint az „új típusú” nő, aki a hagyományos és a modern modellek közötti átmeneti helyzetben találja magát. A tanulmány kiemeli Irina alakját és annak tipológiai párhuzamait Lorana alakjával, aki Mihajlo Nebiljak azonos című regényének női főszereplője. Összegzésként megállapítja, hogy Corneliu Irod prózájának női szereplőit mélység, belső feszültség és többértelműség jellemzi. Fejlődésük a nők szerepének újragondolási folyamatát tükrözi, bemutatva az átmenetet a rögzült viselkedésmodellektől az önmegvalósítás összetettebb formái felé a művészi világ keretein belül.

Actions (login required)

Edit Item