Фразеологія у змінних полюсах інфопростору (моніторинг медіа та створення фразеоматриці)

Сизонов, Дмитро (2023) Фразеологія у змінних полюсах інфопростору (моніторинг медіа та створення фразеоматриці). STUDIA SLAVICA ACADEMIAE SCIENTIARUM HUNGARICAE, 68 (1-2). pp. 401-421. ISSN 0039-3363

Text 060-article-p401.pdf - Published Version Restricted to Repository staff only Download (793kB)

Abstract

У статті подано результат комплексного скринінгу сучасних українських (для порівняння акцен- товано увагу на польських й угорських) медіа для з’ясування маніпулятивної функції фразеологіз- мів. Автором подано типові моделі функціонування фразеологічних одиниць у масовій комунікації (зазначення зон семантичних зіткнень), які становлять певну матрицю динамічних процесів сучас- них мов. У сучасних медіа автори все частіше звертаються до фразеології як сучасного маніпулятив- ного ресурсу, що допомагає донести «правильну» думку до реципієнта. Особливо дієвими виявля- ються фразеологізми у заголовках, які виконують роль смислового центру медіастатей. Також нами розглянуто фразеологізм в інших частинах медіатексту – підзаголовку та висновку, в яких фразео- логія виконує пʼять ключових функцій – смислову, роз’яснювальну, інформативну, акцентуальн y та алюзійну. Важливо, що кожна із функцій відповідає вимогам часу та критерію фактологічності, що допомагають при створенні медіатексту. За нашими спостереженнями, найбільше фразеологізми з маніпулятивною метою використовуються в інтернет-комунікації, яка характеризується особливим динамізмом та інформаційною резонансністю. Доведено, що фразеологія як вербальний культур- ний код здатна впливати на реципієнта, враховуючи його фонові знання. А тому до уваги бралися медіаресурси, що мають велику аудиторію читачів (друкована преса) / глядачів (телебачення, інтер- нет) / слухачів (радіо). Важливо, що автором узяті до уваги медіаресурси, обмежені часом (адже піс- ля 24 лютого 2022 року у звʼязку з повномасштабним вторгненням Росії на територію України деякі національні медіа змінили свою сітку мовлення та контент або ж зовсім зникли з інформаційного поля). На наше переконання, обʼєктивація отриманих даних залежить від рівномірного моніторин-гу медіаджерел (це і передбачено в нашому дослідженні, коли під аналіз потрапили різноформатні та різножанрові ЗМІ – друковані та електронні). Особливу роль у статті відведено новим фразеоло- гізмам, що виникають як: (а) мовленнєві роздуми про суспільно-політичні зміни (екстралінгваль- ний фактор); (б) типове явище «мовної моди» (інтралінгвальний фактор); (в) маніпулятивний універсум масової свідомості (психолінгвальний фактор); (г) мовленнєвий репрезентант глобаль- них інформаційних змін у світі (технологічний фактор) . Динаміка мовних процесів залежить від прогресивних змін мовних систем та еволюції функціональних стилів, зокрема розширення меж медіастилю (виникнення нової інформаційної сфери → поява нового медіаджерела → поява нового маніпулятивного засобу → поява нового фразеологізму).

Actions (login required)

Edit Item