«Закудикання дороги» – етимологічне коріння й сучасне сприйняття мовного табу українцями = “Where are you going?” – etymological roots and modern perception of a linguistic taboo among Ukrainians = „Hová mész?” – egy nyelvi tabu etimológiai gyökerei és modern megítélése az ukránok körében

Гороф’янюк, Інна and Дузенко, Поліна (2025) «Закудикання дороги» – етимологічне коріння й сучасне сприйняття мовного табу українцями = “Where are you going?” – etymological roots and modern perception of a linguistic taboo among Ukrainians = „Hová mész?” – egy nyelvi tabu etimológiai gyökerei és modern megítélése az ukránok körében. ACTA ACADEMIAE BEREGSASIENSIS, PHILOLOGICA, 4 (2). pp. 9-22. ISSN 27866718

Preview

Text 1_Гороф’янюк_Дузенко.pdf - Published Version Download (565kB) | Preview

Abstract

У народній культурі українців дорога має символічне, сакральне значення. Дорога є місцем, яке пов’язане з різними аспектами буття, включно з численними небезпеками, де, за народними віруваннями, люди зустрічаються з нечистою силою. У багатьох слов’янських культурах існує давня заборона розпитувати людину про її подальші плани/дії, зокрема, ставити запитання «Куди йдеш?». Це табу ґрунтується на вірі в те, що озвучування своїх планів може накликати невдачу. Така заборона може бути пов’язана ще з анімістичними уявленнями певних народів та віруваннями в силу слова. Стаття присвячена аналізу витоків табуювання вислову «закудикати дорогу» та виявленню ставлення до нього сучасних українців. Дослідження засвідчило, як архаїчні мовні табу видозмінюються й адаптуються до сучасності, зберігаючи при цьому своє первісне значення. Методом анкетування було опитано 208 респондентів із 23 областей України. Виявлено, що запитання «Куди йдеш?» є неприйнятним для 25% респондентів. Аналіз територіального розподілу респондентів не виявив чіткого регіонального розмежування в трактуванні цього питання. Заборона питання «Куди йдеш?» призвела до появи в українській мові особливих дієслів «закудикати», «кудикати». Вивчення етнографічних, лексикографічних джерел ХІХ ст. та етимологічний аналіз слова «куди» й похідного від нього «закудикання», зокрема їх зв’язок із назвою злого духа «Куд», розкрили причини, чому це слово-запитання вважається табуйованим. Встановлено, що поняття «закудикання» відображає синтез архаїчних побутових вірувань, пов’язаних із дорогою, які залишаються актуальними для частини українців і в ХХІ ст.: 51,4% опитаних цей вислів сприймають як погану прикмету, що сигналізує про подальшу невдачу в дорозі чи справах і викликає переважно негативні почуття: здивування (31,3%), обурення (27,9%), цікавість (20,7%), страх (9,1%), сором (4,3%); 32,7% опитаних зазначають, що частіше забороняють «закудикувати» люди певного віку, статі або соціального статусу, зокрема жінки старшого віку. Результати дослідження свідчать про те, що мовні табу залишаються важливою частиною міжособистісної комунікації, зберігаючи культурні традиції й водночас демонструючи гнучкість та адаптивність мови до нових соціальних умов. | In Ukrainian folk culture, the road holds symbolic and sacred significance. The road is a place associated with various aspects of existence, including numerous dangers where, according to folk beliefs, people may encounter evil forces. In many Slavic cultures, there is an ancient prohibition against asking a person about their future plans or actions, in particular, asking the question “Where are you going?”. This taboo is based on the belief that voicing one’s plans can bring misfortune. Such a prohibition may also be connected with the animistic beliefs of certain peoples and the faith in the power of the spoken word. This article is devoted to analysing the origins of the taboo expression zakudykaty dorohu (to ask the question “Where are you going?”) and identifying the attitudes of modern Ukrainians towards it. The study demonstrates how archaic linguistic taboos change and adapt to contemporary life while retaining their original meaning. Using a questionnaire survey, 208 respondents from 23 regions of Ukraine were interviewed. It was found that the question “Where are you going?” is unacceptable to 25% of respondents. The analysis of the geographical distribution of respondents did not reveal a clear regional division in the interpretation of this question. The prohibition of the question “Where are you going?” led to the emergence in the Ukrainian language of the special verbs zakudykaty and kudykaty. The study of ethnographic and lexicographic sources of the 19th century, as well as the etymological analysis of the word kudy (“where”) and its derivative zakudykania, in particular their connection with the name of an evil spirit Kud, revealed the reasons why this interrogative word is considered taboo. It has been established that the concept of zakudykania reflects a synthesis of archaic folk beliefs related to the road, which remain relevant for some Ukrainians even in the 21st century: 51.4% of respondents perceive this expression as a bad omen signalling future misfortune on the road or in business and associate it mainly with negative feelings: surprise (31.3%), indignation (27.9%), curiosity (20.7%), fear (9.1%), shame (4.3%); 32.7% of respondents noted that the prohibition on zakudykuvannia was most often enforced by people of a certain age, gender, or social status, particularly older women. The results of the study indicate that linguistic taboos remain an important part of interpersonal communication, preserving cultural traditions while also demonstrating the flexibility and adaptability of language to new social conditions. | Az ukrán népi kultúrában az út szimbolikus és szakrális jelentőséggel bír. Az út olyan hely, amely a lét különböző aspektusaival kapcsolódik össze, beleértve számos veszélyt is, ahol a néphit szerint az emberek különböző gonosz erőkkel találkozhatnak. Sok szláv kultúrában ősi tilalom vonatkozik arra, hogy valakit a jövőbeli terveiről vagy cselekedeteiről kérdezzenek, különösen a „Hová mész?” kérdés feltevésével. Ez a tabu azon a hiten alapul, hogy a tervek elmondása balszerencsét hozhat. Az ehhez hasonló tilalom összefügghet egyes népek animisztikus hiedelmeivel és a kimondott szó erejébe vetett hittel is. A tanulmány célja a zakudykaty dorohu (megkérdezni, hogy „Hová mész?”) kifejezés tabujának eredetét elemezni, valamint feltárni a modern ukránok hozzáállását e jelenséghez. A kutatás bemutatja, hogyan változnak és alkalmazkodnak az archaikus nyelvi tabuk a mai élethez, miközben megőrzik eredeti jelentésüket. A kutatók egy kérdőíves felméréssel 208 válaszadót kérdeztek meg Ukrajna 23 megyéjéből. Kiderült, hogy a „Hová mész?” kérdés a válaszadók 25%-a számára elfogadhatatlan. A válaszadók földrajzi megoszlásának elemzése nem mutatott ki egyértelmű regionális eltérést e kérdés értelmezésében. A „Hová mész?” kérdés tilalma a zakudykaty és kudykaty igék megjelenéséhez vezetett az ukrán nyelvben. A 19. századi néprajzi és lexikográfiai források, valamint a kudy („hová”) szó és származéka, a zakudykania etimológiai elemzése – különösen ezek kapcsolata a Kud nevű gonosz szellemmel – feltárta, miért tekintik ezt a kérdőszót tabunak. Megállapítást nyert, hogy a zakudykania fogalma az úttal kapcsolatos archaikus népi hiedelmek szintézisét tükrözi, amelyek a 21. században is relevánsak bizonyos ukránok számára: a válaszadók 51,4%-a ezt a kifejezést rossz ómennek tartja, amely a jövőbeni balszerencsét jelzi az úton vagy az elintézendő ügyekben, és többnyire negatív érzésekkel társítja: meglepetés (31,3%), felháborodás (27,9%), kíváncsiság (20,7%), félelem (9,1%), szégyen (4,3%); a válaszadók 32,7%-a megjegyezte, hogy a zakudykuvannia tilalmát leggyakrabban bizonyos korú, nemű vagy társadalmi státuszú emberek érvényesítik, különösen idősebb nők. A kutatás eredményei azt mutatják, hogy a nyelvi tabuk továbbra is fontos részét képezik a személyközi kommunikációnak, megőrizve a kulturális hagyományokat, ugyanakkor bemutatva a nyelv rugalmasságát és alkalmazkodóképességét az új társadalmi feltételekhez.

Actions (login required)

Edit Item