Лексичні особливості мовостилю сучасних закарпатських письменників (на матеріалі творів Мирослава Дочинця, Дмитра Кешелі та Юрія Станинця) = Lexical features of the linguistic style of contemporary Transcarpathian writers = A kortárs kárpátaljai írók nyelvi stílusának lexikai sajátosságai (Miroszlav Docsinec, Dmitro Keselja és Jurij Sztaninec művei alapján)

Silkina, Heléna and Bárány, Erzsébet (2025) Лексичні особливості мовостилю сучасних закарпатських письменників (на матеріалі творів Мирослава Дочинця, Дмитра Кешелі та Юрія Станинця) = Lexical features of the linguistic style of contemporary Transcarpathian writers = A kortárs kárpátaljai írók nyelvi stílusának lexikai sajátosságai (Miroszlav Docsinec, Dmitro Keselja és Jurij Sztaninec művei alapján). ACTA ACADEMIAE BEREGSASIENSIS, PHILOLOGICA, 4 (2). pp. 155-168. ISSN 27866718

Preview

Text 9_Шилкіна_Барань.pdf - Published Version Download (379kB) | Preview

Abstract

Статтю присвячено аналізу лексичних особливостей мовостилю сучасних закарпатських письменників Мирослава Дочинця, Дмитра Кешелі та Юрія Станинця. Зазначено, що художні тексти цих авторів були предметом мовознавчих студій лише частково. Для кращого розуміння мовостилю письменників представлено основні віхи їхнього життєвого шляху, вказано на місце митців у культурному житті Закарпаття, визначено їхню роль у сучасному українському літературному дискурсі. Наголошено на тому, що художні твори Мирослава Дочинця, Дмитра Кешелі та Юрія Станинця ілюструють культурні цінності закарпатського регіону. Досліджено особливості мовостилю Мирослава Дочинця, Юрія Станинця та Дмитра Кешелі. Виявлено групи слів, що належать до архаїзмів, історизмів і територіальних діалектів у творах «Бранець Чорного лісу», «Розрада-гора» та «Світован» Мирослава Дочинця, «Сусіди» Юрія Станинця та «Політ співочого каміння» Дмитра Кешелі. Констатовано, що мовостиль Мирослава Дочинця, Юрія Станинця та Дмитра Кешелі своєрідний. Письменники використовують закарпатські діалектизми, деколи вузьколокальні, щоб якнайточніше відтворити мововживання мешканців того середовища, яке вони описують. Найчастіше їх уживають у мові персонажів. Статистичні дані свідчать про те, що аналізовані твори містять чимало говіркових лексичних елементів. Застарілу лексику автори вживають з метою відтворення особливостей епохи, про яку ідеться у творі. В аналізованих творах немає пояснень значень незрозумілих слів, зокрема авторських новотворів, вузьколокальних діалектизмів, слів, які вийшли з ужитку тощо. З огляду на це вважаємо, що результати дослідження можуть стати основою для створення словників мови письменників, що полегшить розуміння закарпатської художньої літератури і допоможе популяризувати твори закарпатських письменників серед ширшого кола читачів. | The present article examines the lexical features characteristic of the linguistic style of contemporary Transcarpathian writers Myroslav Dochynets, Dmytro Keshelya, and Yuriy Stanynets. It is noted that the literary texts of these authors have received only limited scholarly attention from a linguistic perspective. To provide a deeper understanding of their individual styles, the article outlines key biographical milestones of each writer, highlights their contributions to the cultural landscape of Transcarpathia, and assesses their roles within modern Ukrainian literary discourse. Particular emphasis is placed on how their literary works reflect the cultural values and traditions of the Transcarpathian region. A detailed analysis of the language used by Dochynets, Keshelya, and Stanynets reveals a consistent use of lexical items from specific categories – namely, archaisms, historicisms, and regional dialectisms. These features are explored through the works “Бранець Чорного лісу”[The Prisoner of the Black Forest], “Розрада-гора”[The Mountain of Consolation], and “Світован” [Svitovan] by Myroslav Dochynets; “Сусіди” [Neighbours] by Yuriy Stanynets; and “Політ співочого каміння” [Flight of the Singing Stones] by Dmytro Keshelya. The study highlights the authors’ use of Transcarpathian dialect forms, including hyperlocal variants, as a means of authentically representing the speech and cultural environment of their characters. These lexical features are most frequently encountered in dialogue. Quantitative data reveal a significant presence of dialectal vocabulary across the analysed texts. In addition, the authors employ outdated and obsolete lexical items to reconstruct the linguistic reality of past historical periods. Notably, the texts do not typically provide glosses or explanations for obscure words – whether authorial neologisms, rare dialectisms, or archaic terms – thus preserving the authenticity of the regional linguistic landscape. The findings of the study may serve as a foundation for compiling lexicographic resources focused on the language of these writers. Such resources would enhance the accessibility of Transcarpathian literature and support the broader dissemination of the region’s literary heritage. | A tanulmány a kortárs kárpátaljai írók – Miroszlav Docsineс, Dmitro Keselja és Jurij Sztaninec – nyelvi stílusának lexikai sajátosságait elemzi. Rámutat arra, hogy e szerzők szépirodalmi műveit a nyelvészeti kutatások csak részben vizsgálták. Az írók nyelvi stílusának jobb megértése érdekében bemutatjuk életútjuk főbb állomásait, ismertetjük jelentőségüket Kárpátalja kulturális életében, valamint meghatározzuk szerepüket a kortárs ukrán irodalmi diskurzusban. Hangsúlyozzuk, hogy Docsinec, Keselja és Sztaninec művei a kárpátaljai régió kulturális értékeit tükrözik. Vizsgálatunk Miroszlav Docsinec, Jurij Sztaninec és Dmitro Keselja nyelvi stílusának sajátosságaira fókuszál. A kutatás tárgya Docsinec “Бранець Чорного лісу”[A Fekete-erdő foglya], “Розрада-гора” [A megnyugvás hegye] és “Світован” [Svitovan], Sztaninec “Сусіди” [Szomszédok], valamint Keselja “Політ співочого каміння” [Az éneklő kövek röpte] című művei voltak. Megállapítást nyert, hogy e három szerző sajátos nyelvi stílussal rendelkezik. Az írók kárpátaljai nyelvjárási elemeket használnak annak érdekében, hogy minél pontosabban tükrözzék az általuk ábrázolt közösség nyelvhasználatát. Ezek a szavak leggyakrabban a szereplők megszólalásaiban jelennek meg. A statisztikai adatok azt mutatják, hogy az elemzett művekben jelentős mennyiségű nyelvjárási kifejezés található. Az elavult szókészletet az írók arra használják, hogy érzékeltessék a művekben megjelenített korszak sajátosságait. Az elemzett kiadványok nem tartalmaznak szómagyarázatot. Véleményünk szerint a vizsgálat eredményei megalapozhatják egy az írók által használt, kevésbé érthető szavakat tartalmazó szótár anyagát. Ez megkönnyítené a kárpátaljai ukrán nyelvű szépirodalom megértését, és hozzájárulna e szerzők műveinek szélesebb olvasóközönséghez való eljuttatásához.

Actions (login required)

Edit Item