Funeral song poetry – source of the texts of funeral song collections = Похоронна пісенна поезія – джерело текстів похоронних пісенних збірок = Halotti énekköltészet – temetési énekeskönyvek szövegeinek forrásai

Gál, Adél (2025) Funeral song poetry – source of the texts of funeral song collections = Похоронна пісенна поезія – джерело текстів похоронних пісенних збірок = Halotti énekköltészet – temetési énekeskönyvek szövegeinek forrásai. ACTA ACADEMIAE BEREGSASIENSIS, PHILOLOGICA, 4 (2). pp. 138-154. ISSN 27866718

Preview

Text 8_Gál.pdf - Published Version Download (737kB) | Preview

Abstract

The present study focuses on sacred manuscripts related to Reformed funeral rites — the so-called funeral hymnals — based on ethnographic fieldwork conducted in Hungarian-speaking settlements of Transcarpathia, specifically in the former counties of Ugocsa and Bereg. Its aim is to analyse the texts of mortuary hymn poetry by tracing their sources and demonstrating how and through what means they were incorporated into manuscript collections. The examination of funeral hymnals and sacred manuscripts, as well as their texts, has only recently become a central topic of research. In Transcarpathia, their systematic uncovering has gained momentum and attracted greater scholarly attention in recent years. The analysis of these texts places the significance of the manuscripts in a new context. The study primarily examines selected manuscript examples and, at the same time, refutes the earlier claim that the hymns used during wakes and funerals were original compositions by Reformed cantors. The research clearly shows that although a few original compositions exist, the vast majority of funeral hymn texts derive from earlier printed sources. The study classifies the texts into two main categories: original compositions and texts borrowed from earlier printed or manuscript sources. Within the latter category, it distinguishes between texts adopted verbatim and those that were modified or adapted, with each case supported by specific examples. The research does not uncover primary sources in the strict sense but rather demonstrates the origins of the texts. Furthermore, the study addresses the practice of song dictation (énekdiktálás) — a singing custom and mood indispensable to understanding funeral hymnals, as the texts they contain were sung following dictation. It highlights an important aspect: the international parallels of this practice, which is known in scholarly terms as lining out. While the work does not undertake a comprehensive survey of such parallels, it cites the Scottish Gaelic singing tradition as an example and notes that many other analogues could be mentioned, further supporting the view that the singing practices of these communities have clear international counterparts. | У статті розглянуто сакральні рукописи, пов’язані з реформатськими похоронними обрядами, — так звані похоронні співаники, — зібраних у процесі етнографічних польових досліджень у населених пунктах Закарпаття, де проживає угорськомовне населення, зокрема в історичних комітатах Угоча та Берег. Мета роботи — проаналізувати тексти похоронної гімнічної поезії, простежити їхні джерела та показати за допомогою яких засобів вони були включені до рукописних збірок. Наголошено на тому, що дослідження похоронних співаників та сакральних рукописів стало основною темою наукових розвідок лише нещодавно. Їх систематичне виявлення на Закарпатті в останні роки набуло динаміки та привернуло увагу науковців. Аналіз цих текстів розкриває значення рукописів у новому контексті. Розглянуто вибрані приклади рукописів, водночас спростовано попереднє твердження про те, що гімни, які виконували під час нічних чувань і похоронів, були оригінальними творами реформатських канторів. Результати дослідження переконливо доводять, що, хоча поодинокі оригінальні композиції таки існують, переважна більшість текстів похоронних гімнів походить із раніше надрукованих джерел. Зазначено, що тексти поділяються на дві основні категорії: оригінальні твори та тексти, запозичені з раніше надрукованих або рукописних джерел. Усередині другої категорії розрізняють тексти, відтворені дослівно, і ті, що були змінені або адаптовані, причому кожен випадок підтверджений конкретними прикладами. Нашим завданням не було відкриття першоджерел у прямому значенні цього слова, однак демонструємо походження текстів. У роботі описано практику диктування співу (уг. énekdiktálás) — співочий звичай, невід’ємний для розуміння похоронних співаників, адже тексти в них виконували саме у формі співу за диктовкою. Підкреслено міжнародні паралелі цієї практики, що в науковій термінології відома як lining out. Ця праця не претендує на вичерпний огляд усіх подібних паралелей, однак у роботі ми навели приклад шотландської гельської співочої традиції. Зазначено, що можна згадати й чимало інших аналогів, які додатково підтверджують, що співоча практика в досліджуваних громадах має очевидні міжнародні відповідники. | Jelen tanulmány a református temetési szertartásokhoz kapcsolódó szakrális kéziratokat – az úgynevezett temetési énekeskönyveket – vizsgálja kárpátaljai magyar lakosságú településeken, különösen az egykori Ugocsa és Bereg vármegyékben végzett néprajzi terepkutatás alapján. Célja a halotti énekek szövegeinek elemzése, feltárva azok forrásait, valamint bemutatni, hogy milyen módon és eszközökkel kerültek be a kéziratos gyűjteményekbe. A temetési énekeskönyvek és szakrális kéziratok, valamint szövegeik vizsgálata csak az utóbbi időben vált a tudományos kutatások központi témájává. Kárpátalján a feltárásuk az elmúlt években felgyorsult, és egyre nagyobb tudományos figyelmet kapott, mivel e szövegek elemzése a kéziratok jelentőségét új kontextusba helyezi. A tanulmány elsősorban válogatott kéziratpéldákat vizsgál, és ezzel egyidejűleg cáfolja azt a korábbi állítást, miszerint a virrasztásokon és temetéseken használt énekek a református kántorok eredeti alkotásai lennének. A kutatás egyértelműen kimutatja, hogy bár találhatók eredeti kompozíciók is, a temetési énekek szövegeinek túlnyomó többsége korábbi nyomtatott forrásokból származik. A kutatás a szövegeket két fő kategóriába sorolja: eredeti alkotások és korábbi nyomtatott vagy kéziratos forrásokból átvett szövegek. Ez utóbbi kategórián belül különbséget teszünk a szó szerint átvett, valamint a módosított vagy adaptált szövegek között, mindkét esetben konkrét példákkal alátámasztva. A kutatás nem elsődleges forrásokat tár fel a szó szoros értelmében, hanem a szövegek eredetét bizonyítja. A kutatás továbbá foglalkozik az énekdiktálás gyakorlatával – egy olyan éneklési hagyománnyal és hangulattal, amely nélkülözhetetlen a temetési énekeskönyvek megértéséhez, mivel az azokban található szövegeket diktálás után énekelték. A szerző kiemel egy fontos szempontot is: e gyakorlat nemzetközi párhuzamait, amelyet a tudományos terminológiában lining out-nak neveznek. Bár a munka nem vállalkozik e párhuzamok teljes körű feltérképezésére, példaként említi a skót gael éneklési hagyományt, és megjegyzi, hogy számos további analógia is felhozható, amelyek tovább erősítik azt a nézetet, hogy a vizsgált közösségek énekgyakorlata egyértelmű nemzetközi megfelelőkkel rendelkezik.

Actions (login required)

Edit Item