Lexikálna identita a kultúrne markery v románe Andrija Ľubky Karbid a v jeho slovenskom preklade: pokus o lingvistické porovnanie = Лексична ідентичність і культурні маркери у романі Андрія Любки «Карбід» та його словацькому перекладі: спроба лінгвістичного зіставлення = Lexical identity and cultural markers in Andriy Lyubka’s novel “Carbide” and its Slovak translation: an attempt at linguistic comparison

Vaidych, Tetiana (2025) Lexikálna identita a kultúrne markery v románe Andrija Ľubky Karbid a v jeho slovenskom preklade: pokus o lingvistické porovnanie = Лексична ідентичність і культурні маркери у романі Андрія Любки «Карбід» та його словацькому перекладі: спроба лінгвістичного зіставлення = Lexical identity and cultural markers in Andriy Lyubka’s novel “Carbide” and its Slovak translation: an attempt at linguistic comparison. ACTA ACADEMIAE BEREGSASIENSIS, PHILOLOGICA, 4 (3). pp. 173-184. ISSN 27866718

Preview

Text 8_Vajdičová.pdf - Published Version Download (323kB) | Preview

Abstract

V článku sa skúma lexikálna identita a kultúrne markery ako kľúčové pojmy modernej lingvistiky a translatológie, predovšetkým v kontexte medzikultúrnej komunikácie. Cieľom práce je objasniť, akým spôsobom lexémy, ktoré odrážajú národnú a regionálnu osobitosť, fungujú v umeleckom texte a ako sa transformujú v procese prekladu do iného jazyka. Materiálom výskumu sa stal román Andrija Ľubku Karbid, ktorého text je nasýtený lokálnymi jazykovými špecifikami Zakarpatska, ako aj jeho slovenský preklad. Teoretickým základom analýzy sa stali práce z oblasti lingvistiky, translatológie a kulturológie, najmä koncepty lingvokultúrnej identity, ekvivalencie a prekladateľskej adaptácie. V práci sa identifikujú hlavné typy lexikálnych a kultúrnych markerov v originálnom texte: dialektizmy, sociálne príznaková lexika, reálie, etnokultúrne názvy, autorské neologizmy a jazyková hra. Osobitná pozornosť sa venuje kontextovému fungovaniu týchto jednotiek a mechanizmom ich sprostredkovania v cudzojazyčnom texte. Realizované porovnanie ukrajinského originálu a slovenského prekladu s prihliadnutím na stratégie prekladateľských transformácií umožnilo analyzovať, ako tieto postupy vplývajú na zachovanie alebo stratu sémantickej rozmanitosti, štýlovej expresivity a kultúrneho koloritu. Uvedené príklady demonštrujú jednak vydarené prekladateľské riešenia, ktoré uchovávajú autorský zámer, ako aj prípady čiastočnej straty kultúrnej príznakovosti, vyplývajúcej z potreby adaptácie textu k recepčnému horizontu slovenského čitateľa. Osobitne sú rozpracované prípady, keď prekladateľ siaha po kompenzácii, modifikácii či úplnej neutralizácii kultúrne zaťažených prvkov. V konečnom dôsledku sa konštatuje, že preklad Karbidu si vo všeobecnosti uchováva základné črty jazykovej a kultúrnej identity originálu, hoci podlieha aj niektorým nevyhnutným zmenám. Preklad vystupuje ako forma kultúrneho sprostredkovania, ktorá nielen prenáša text, ale ho zároveň nanovo modeluje v novej jazykovej sústave. Štúdia potvrdzuje dôležitosť skúmania lexikálnej identity a kultúrnych markerov pre hlbšie pochopenie procesov medzijazykovej komunikácie a umeleckého prekladu v podmienkach globalizovaného kultúrneho priestoru, a zároveň prispieva k reflektovaniu úlohy prekladateľa ako interpreta a kultúrneho mediátora. | У статті досліджено лексичну ідентичність та культурні маркери як ключові поняття сучасної лінгвістики та перекладознавства, зокрема в контексті міжкультурної комунікації. Метою роботи є з’ясування того, яким чином лексеми, що відображають національну й регіональну самобутність, функціонують у художньому тексті, та як вони трансформуються в процесі перекладу іншою мовою. Матеріалом дослідження став роман Андрія Любки «Карбід», текст якого є насиченим локальними мовними особливостями Закарпаття, а також його словацький переклад. Теоретичною базою для аналізу стали праці з лінгвістики, перекладознавства та культурології, зокрема концепції лінгвокультурної ідентичності, еквівалентності та перекладацької адаптації. У роботі виокремлено основні типи лексичних і культурних маркерів у тексті оригіналу: діалектизми, соціально маркована лексика, реалії, етнокультурні назви, авторські неологізми та мовна гра. Особливу увагу приділено контекстуальному функціонуванню таких одиниць і механізмам їх передачі в іншомовному тексті. Здійснено зіставлення українського оригіналу й словацького перекладу з урахуванням стратегії перекладацьких трансформацій. Проаналізовано, як вони впливають на збереження або втрату семантичної насиченості, стилістичної експресії та культурного колориту. Наведені конкретні приклади демонструють як вдалі перекладацькі рішення, що зберігають авторську інтенцію, так і випадки часткової втрати культурної маркованості, зумовленої необхідністю адаптації тексту до рецептивного горизонту словацького читача. Окремо розглянуто випадки, коли перекладач вдається до компенсації, модифікації чи повної нейтралізації культурно навантажених елементів. У підсумку встановлено, що переклад «Карбіду» загалом зберігає основні риси мовної та культурної ідентичності оригіналу, хоча й зазнає деяких неминучих змін. Переклад постає як форма культурного посередництва, що не лише транслює текст, а й моделює його заново у новій мовній системі. Робота підтверджує важливість дослідження лексичної ідентичності та культурних маркерів для глибшого розуміння процесів міжмовної комунікації та художнього перекладу в умовах глобалізованого культурного простору, а також сприяє осмисленню ролі перекладача як інтерпретатора й культурного медіатора. | The article examines lexical identity and cultural markers as key concepts of modern linguistics and translation studies within the context of intercultural communication. The aim of the study is to explore how lexemes reflecting national and regional identity function in a literary text and how they are transformed in the process of translation into another language. The object of the research is Andriy Lyubka’s novel “Carbide”, which is rich in the local linguistic features of Transcarpathia, as well as its Slovak translation. The analysis is grounded in theories of linguistics, translation studies, and cultural studies, focusing in particular on the concepts of linguistic and cultural identity, equivalence, and translation adaptation. The paper identifies the main types of lexical and cultural markers in the source text: dialectisms, socially marked vocabulary, cultural realia, ethno-cultural names, authorial neologisms, and play on words. Particular attention is paid to the contextual functioning of these units and to the mechanisms used to render them in the target language. A comparison between the Ukrainian original and the Slovak translation is carried out, taking into account the strategies of translation and transfer operations. The author analyses how these strategies affect the preservation or loss of semantic richness, stylistic expression, and cultural flavour. Specific examples illustrate both successful translation solutions that preserve the author’s intention and cases of partial loss of cultural marking due to the need to adapt the text to the receptive horizon of the Slovak reader. Instances where the translator resorts to compensation, modification, or complete neutralisation of culturally loaded elements are also examined. The analysis shows that the translation of “Carbide” generally preserves the main features of the linguistic and cultural identity of the original, although some inevitable changes occur. The translation functions as a form of cultural mediation that not only transmits the text but also reshapes it within a new language system. The study highlights the importance of examining lexical identity and cultural markers for a deeper understanding of interlingual communication and literary translation in a globalised cultural space. It also contributes to a better understanding of the translator’s role as both interpreter and cultural mediator.

Actions (login required)

Edit Item