Інтертекстуальне прочитання повісті Ольги Мак «Каміння під косою» = An intertextual reading of Olha Mak’s novella “Stones under the Scythe” = Olha Mak „Kövek a kasza alatt” című kisregényének intertextuális olvasata

Zhurba, Svitlana (2025) Інтертекстуальне прочитання повісті Ольги Мак «Каміння під косою» = An intertextual reading of Olha Mak’s novella “Stones under the Scythe” = Olha Mak „Kövek a kasza alatt” című kisregényének intertextuális olvasata. ACTA ACADEMIAE BEREGSASIENSIS, PHILOLOGICA, 4 (3). pp. 216-230. ISSN 27866718

Preview

Text 11_Журба.pdf - Published Version Download (341kB) | Preview

Abstract

У статті окреслено інтертекстуальні зв’язки повісті «Каміння під косою» діаспорної письменниці Ольги Мак. У розвідці акцентовано на прочитанні твору в контексті прози письменників-емігрантів про Голодомор – Василя Барки, Олекси Гай-Головка, Олени Звичайної, Уласа Самчука. Вказано, що Ольга Мак була безпосереднім свідком історичних подій, з документальною точністю та експресіоністичною виразністю зобразила їх в повісті. З-поміж інтертекстуальних посилань на історичні факти, привертають увагу й апелювання до особистої долі авторки. Інтертекстуальний дискурс повісті структурований на перетині поезії Тараса Шевченка, біблійних мотивів, спогадів письменниці. Відсилання до «чужого» літературного тексту є виразним прикладом міжтекстової комунікації повісті Ольги Мак і поезії Тараса Шевченка. Запозичення, включення цитат з творів Кобзаря у повість тісно пов’язані із світоглядною концепцією та авторськими настановами, внаслідок чого відбувається актуалізація інтертекстуальності. Історіософічність поетичного мислення Тараса Шевченка декларовано у повісті через рядки поезії, що їх читає Андрій Півпола. Слова Кобзаря звучать по-новому, підкреслюють зображення Голодомору 1932–1933 років, спустошення на просторах України. Перепрочитуючи крізь столітню історію тексти Кобзаря, авторка підкреслює актуальність слів поета, їх пророчість. Виявом паратекстуальності є назва твору, що має символічно-смислове наповнення, актуалізована фольклорною основою та активізована через текстове відсилання до образу косаря з поезії Тараса Шевченка. Зафіксовано у повісті Ольги Мак як сигнал інтертекстуальної присутності біблійні образи і мотиви. Доведено, що інтертекстуальні включення конденсують грані світоглядно-естетичної концепції авторки, вказують на приховані смисли тексту, долучають фактографічні штрихи її біографії. Взаємодія з іншими текстами сприяє декодуванню творчого задуму письменниці, розширює читацький горизонт прочитання. | The article outlines the intertextual connections in the novella “Stones under the Scythe” by the diaspora writer Olha Mak. The study focuses on reading the work in the context of prose by emigrant authors about the Holodomor – Vasyl Barka, Oleksa Hai-Holovko, Olena Zvychayna, and Ulas Samchuk. It is noted that Olha Mak was a direct witness to the historical events, which she depicted in the novella with documentary accuracy and expressionistic vividness. Among the intertextual references to historical facts, the author’s appeals to her own personal fate also stand out. The novella’s intertextual discourse is structured at the intersection of Taras Shevchenko’s poetry, biblical motifs, and the writer’s memoirs. References to an “external” literary text are a vivid example of intertextual communication between Olha Mak’s novella and Taras Shevchenko’s poetry. The borrowings and inclusion of quotations from Shevchenko’s works are closely tied to the author’s worldview and creative intentions, resulting in the actualisation of intertextuality. The historiosophical nature of Taras Shevchenko’s poetic thought is articulated in the novella through lines of poetry read by Andriy Pivpola. Shevchenko’s words resonate in a new way, emphasising the depiction of the Holodomor of 1932–1933 and the devastation across Ukraine. By rereading the texts of the “Kobzar” through the lens of a century of history, the author underscores the relevance and prophetic nature of the poet’s words. An example of paratextuality is the title of the novella, which carries symbolic and semantic weight, is rooted in folklore, and is activated through textual references to artistic images from Shevchenko’s poetry. Biblical images and motifs are also documented in Olha Mak’s novella as signals of intertextual presence. It is demonstrated that intertextual inclusions condense various facets of the author’s worldview and aesthetic concept, indicate the hidden meanings of the text, and add factual details from her biography. Interaction with other texts contributes to decoding the writer’s creative intention and broadens the reader’s interpretive horizon. | A tanulmány felvázolja az intertextuális összefüggéseket Olha Mak diaszpóra-írónő „Каміння під косою” [„Kövek a kasza alatt”] című kisregényében. A kutatás a mű olvasatát a Holodomorról szóló emigráns prózaművek – Vaszil Barka, Oleksza HaiHolovko, Olena Zvicsajna és Ulasz Samcsuk művei – kontextusában helyezi el. Megállapítást nyer, hogy Olha Mak közvetlen tanúja volt a történelmi eseményeknek, amelyeket dokumentarista pontossággal és expresszionista kifejezőerővel örökített meg a kisregényben. A történelmi tényekre tett intertextuális utalások között különösen figyelemre méltók az írónő személyes sorsára való hivatkozások. A kisregény intertextuális diskurzusának metszéspontjában Tarasz Sevcsenko költészete, bibliai motívumok és az írónő emlékiratai találhatók. A „külső” irodalmi szövegekre való hivatkozások élénk példái az Olha Mak kisregénye és Tarasz Sevcsenko költészete közötti intertextuális párbeszédnek. A Sevcsenko-művekből származó idézetek és átvételek szorosan kapcsolódnak az írónő világnézetéhez és alkotói szándékaihoz. Tarasz Sevcsenko költői gondolkodásának történetfilozófiai dimenziója a kisregényben Andrij Pivpola által felolvasott verssorokon keresztül jelenik meg. A „Kobzos” szavai új hangsúlyt kapnak: kiemelik az 1932–1933-as Holodomor ábrázolását és Ukrajna elpusztításának mértékét. A „Kobzos” szövegeinek száz év történelmi távlatából való újraolvasásával az írónő hangsúlyozza a költő szavainak időszerűségét és prófétikus jellegét. A paratextualitás egyik példája a kisregény címe, amely szimbolikus és szemantikai töltettel bír, folklórgyökerekre épül, és szöveges utalásokon keresztül aktiválódik, amelyek Sevcsenko költészetének művészi képeire vezetnek vissza. Olha Mak kisregényében bibliai képek és motívumok is megjelennek az intertextualitás jeleként. A tanulmány bizonyítja, hogy az intertextuális elemek sűrítik az írónő világnézeti és esztétikai koncepciójának különböző aspektusait, feltárják a szöveg rejtett jelentésrétegeit, és életrajzi tényekkel gazdagítják azt. A más szövegekkel való interakció hozzájárul az írónő alkotói szándékának dekódolásához, és kiszélesíti az olvasói értelmezés horizontját.

Actions (login required)

Edit Item